Тези науково-дослідницької роботи
«Голокост та право людини на життя»
Роботу
виконала Жора Людмила Станіславівна, здобувачка освіти 10 класу, КЗ
Добровеличківський ліцей «ІНТЕЛЕКТ», Добровеличківської районної ради.
Актуальність
роботи. У ХХ–ХХІ ст. війни, військові
конфлікти, сутички стали надто поширеним явищем. Якими б вони не були за своїм
змістом, характером, у соціальному відношенні все ж радикально впливають на
права людини, головним чином — серйозно їх порушують. Події Другої світової війни і, в першу чергу, Голокосту засвідчили повну
беззахисність людини перед державою, незважаючи на весь попередній розвиток
концепції прав людини в різних країнах. Нацистський Райх порівняно легко
пройшов шлях від незначного обмеження основних свобод і прав певних груп осіб
«задля загального блага» до фізичного винищення цих осіб, називаючи це
внутрішньою політикою і суверенною справою держави, в яку ніхто не мав права
втручатися. Цими питаннями і зумовлена актуальність роботи.
На основі наукових досліджень, які об’єктивно розкривають причини, перебіг
і наслідки минулого, потрібно об’єктивно проаналізувати Голокост як порушення
фундаментальних прав людини в роки Другої світової війни в Україні та в рідному
краї.
Суспільна
актуальність науково-дослідницької роботи диктується необхідністю гуманізації
міжнаціональних стосунків та дотриманням фундаментальних прав і свобод людини.
Мета даної роботи полягає у тому, що на основі виявленого комплексу джерел,
досягнень історіографії об’єктивно висвітлити трагедію Голокосту як порушення
фундаментальних прав людини на життя в
роки Другої світової війни, зокрема, на території рідного краю.
Для реалізації
поставленої мети поставлені наступні дослідницькі завдання:
- з’ясувати, як
пов’язані питання Голокосту та право людини на життя;
- охарактеризувати Голокост - трагедію єврейства як порушення фундаментального права людини на життя;
- дослідити регіональні
особливості геноциду єврейського населення в Добровеличківському районі в роки
Другої світової війни.
Предмет дослідження: Порушення права на життя як складова політики геноциду єврейського народу
під час Другої світової війни, зокрема, на території Добровеличківського району.
–
вперше описано геноцид
єврейського населення як порушення права
людини на життя на Добровеличківщині.
Війни ХХ сторіччя є яскравим прикладом нехтування людським життям. Вони позначилися страшними злочинами проти людської
спільноти. Настільки
масштабного, зухвалого порушення прав людини історія ще не знала.
Під час написання науково-дослідної роботи ми встановили що, серед причин Голокосту є характерні конкретно для України – відсутність української держави
та панування сталінського тоталітарного режиму. Дослідивши питання Голокосту, як порушення прав людини
на життя в роки Другої світової війни,
на прикладі Добровеличківського району, можна прийти до висновку, що винищення
євреїв було загальною трагедією всього людства, та насамперед і найбільшою
мірою – трагедією єврейського та українського народів. Це ганебне порушення
прав людини, відмова 6 мільйонам людей у праві на життя, тільки через те, що
вони інші.
Як неоцінена трагедія українського народу - Голодомор, так само належно
неоцінена і катастрофа євреїв, які за вироком німецького нацизму мали бути
повністю знищені, а після цього мало б «остаточно» вирішитися і слов’янське
питання.