КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ 5 КЛАС (35 годин)

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ 5 КЛАС (35 годин)

№ пп	Дата І семестр	Зміст навчально-пізнавальної діяльності		Результати навчально-пізнавальної діяльності		Примітки
Вступ. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ
1	4.09		Що таке минуле, сучасне і майбутнє.. Багатоманітність історії. Історія як наука та навчальний предмет. Історія України – складова європейської історії Підручник з історії.		Розумію: –     значення термінів «історія» й «історик»; –     мотиви інтересу (звернення) людини до минулого; –     взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього; –     завдання історії як шкільного предмета. Умію: –     використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку); –     вправно користуватися підручником.
Тема 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ
2	11.09		Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу. Робота зі шкалою часу.		Знаю: –     назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час. Розумію: –     відмінність між календарним та історичним часом; –     умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць; –     поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»; –     необхідність встановлення хронологічної послідовності подій; Умію: –     співвіднести рік – століття – тисячоліття; –     визначити тривалість історичної події; –     побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій; –     створити і заповнити хронологічну таблицю.
3	18.09		Культурні епохи європейської історії (Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час).
4	25.09		Практичне заняття. Історія України на шкалі часу.
5	2.10		Урок узагальнення та контролю знань учнів
Орієнтовний перелік важливих фактів (явищ) історії України для роботи зі шкалою часу: Київська держава (княжа Русь-Україна. ІХ–ХІІІ ст.); Королівство Руське (Галицько-Волинська держава. ХІІІ – середина ХІV ст.); Козацька республіка / Військо Запорозьке / Гетьманщина (середина ХVІ – ХVІІІ ст.); творення нової України, держава Україна (ХІХ–ХХ ст.). Події історії рідного краю (на вибір учителя /учительки). Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: –     співвіднести рік – століття – тисячоліття; –     встановити тривалість історичної події; –     розмістити події на шкалі часу, у хронологічній таблиці; –     встановити хронологічну послідовність подій (за допомогою шкали часу, хронологічної таблиці); –     розв’язати історичну задачу на обчислення часу.
Тема 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ
6	9.10		Географічний та історичний простір. Робота з історичною картою.		Знаю: –     як описати і показати на карті: а) кордони та столиці: Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини, сучасної України; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села. Розумію: –     територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; –     поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»; –     відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами; –     як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України); –     як історики визначають: а) територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини; б) історико-географічних регіонів України; в) межі населених пунктів (міст, селищ і сіл); –     як читати історичну карту за її легендою. Умію: –     скласти розповідь за історичною картою; –     визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів; –     позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.
7	16.10
8	23.10		Україна на картах (мапах) упродовж історії. Територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини та їх зміни. Терени творення нової України.
9	6.11
10	13.11		Держава Україна та її сусіди. Історико-географічні регіони України та їх особливості (на вибір учителя /учительки, оглядово).
11	20.11		Практичне заняття. Територіальне розташування та історичне походження рідного міста/села.
12	27.11		Урок узагальнення та контролю знань учнів
Історико-географічні регіони України для роботи з картою: Середнє Подніпров’я, Чернігово-Сіверщина, Галичина, Волинь, Поділля, Буковина, Закарпаття, Донщина, Слобожанщина, Північне Причорномор’я, інші. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: –     визначити просторове (територіальне) розташування історико-географічного регіону; –     охарактеризувати (за картою) природні умови для вказаних учителем історико-географічних регіонів; –     позначити і надписати на контурній карті вказані учителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.
Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ
13	4.11		Історичні джерела та їх різновиди. Виявлення та збереження історичних джерел. Потреба залучення різних джерел для відображення повноти історії.		Знаю: –     різновиди історичних джерел (наводжу приклади); Розумію: –     історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося; –     як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами; –     які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики; –     відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел; –     як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітектурний заповідник); –     поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; в) «музей», «архів». Умію: –     розрізнити історичні джерела за видами; –     поставити запитання до змісту історичних джерел; –     визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України; –     розпізнати відомості про осіб і події та судження про них.
14	11.12		Практичне заняття Робота з історичними джерелами. Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого.
15	18.12		Критичне ставлення до джерельних відомостей. Місця, де зберігають історичні джерела.
16	25.12		Урок узагальнення та контролю знань учнів.
Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт: –     згрупувати надані учителем історичні джерела за різновидами, часом і територією створення; –     добрати інформацію про минуле з візуальних джерел (сімейного фотоальбому, зображень пам’яток історії тощо, на розсуд учителя /учительки); –     висловити враження (усно або письмово) від екскурсії до місцевого історичного (краєзнавчого) музею або архіву. –